- привикати
- —————————————————————————————привика́тидієслово недоконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
привикати — а/ю, а/єш, недок., приви/кнути і рідко приви/кти, кну, кнеш, док., розм. 1) до кого – чого, з інфін. і без додатка.Звикати до певного заняття, привчатися щось робити, поводитися певним чином і т. ін. 2) Призвичаюватися, пристосовуватися до кого … Український тлумачний словник
привикатися — а/юся, а/єшся, недок., розм., рідко. Те саме, що привикати 2) … Український тлумачний словник
привикнути — див. привикати … Український тлумачний словник
привикти — див. привикати … Український тлумачний словник